Види діяльності, спрямовані на формування в учнів навичок критичного мислення на уроках літератури
«Мозкова атака» – це ефективний метод колективного обговорення пошуку рішень, що
здійснюється завдяки вільному накопичення ідей певної теми, вираження поглядів
усіх учасників обговорення.
Метод «Символічне бачення». Ця стратегія
полягає у знаходженні або побудові учнем зв’язків між об’єктом та його
символом.
«Вільне письмо» використовується для того, щоб надати учням можливість в письмовій формі
висловитися з проблемою і щоб надати учителеві оцінити думки дітей. Ці
відповіді використовуються під час планування наступного уроку.
Сенкан – це вислів, який
складається з п’яти рядків:
Слово – тема
(іменник).
Два прикметники (означення теми).
Три слова, які позначають дію, пов’язану з темою.
Фраза з чотирьох слів (розуміння теми або ставлення до неї).
Слово – висновок (синонім теми).
«Метод прес». Використовується на будь-якому етапі уроку.
Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»
Пояснюю причину позиції: «Тому що…»
Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї
позиції: «Наприклад…»
Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…».
Метод «Асоціативний кущ». Учні колективно
створюють опорно-логічні схеми, ланцюжки, узагальнюючі таблиці.
«П’ятихвилинне есе» – невеличкий твір, який використовується наприкінці уроку, щоб допомогти
учням краще зрозуміти свої думки з вивченої теми та дати можливість учителю
проаналізувати, що відбувається в класі на інтелектуальному рівні.
П’ятихвилинне есе ставить перед учнями два завдання: написати, що дізналися з
теми; поставити запитання – «Що залишилося незрозумілим?». Ці відповіді вчителі
можуть використовувати під час планування наступного уроку.
«Дискусія» (від лат.
Discussio – розгляд) – обмін думками з певної проблеми.
Організація дискусії може бути пов’язана з груповою
роботою. Результат дискусії залежить від ґрунтовного оволодіння учнями
необхідною навчальною інформацією.
Можливий алгоритм проведення дискусії: постановка
проблеми → формування груп учнів → розподіл функцій та завдань у групі →
обговорення пропозицій щодо розв’язання проблеми → підбиття підсумків.
Методичними прийомами виступають такі: «Входження в
урок», «Інтерактивні нотатки», складання схем, метод «Драматичні ролі»,
методики «Займи позицію», «Дискусійна шкала». Після вивчення матеріалу в
кожного учня формується свій погляд на подію. Ці види діяльності допоможуть
з’ясувати, які позиції можуть існувати в класі щодо вивченого питання, як учні
засвоїли тему, який матеріал їм найкраще запам’ятався. До того ж, кожен матиме
можливість обґрунтувати свою позицію, порівняти міркувуання з поглядами інших.
Щоб навчитися критично і правильно мислити, необхідно
навчитися ставити продумані запитання. Правильно сформульоване запитання може
допомогти зіставити факти й проаналізувати свої думки. Запитання, поставлені з
метою допомогти іншим, відомі як «запитання Сократа». Вони вимагають уважно
слухати опонента, щоб оцінити його висловлювання та сформулювати логічні
запитання.
Використання цих та інших прийомів створює можливості для
формування в учнів навичок критичного мислення, які пов’язані з умінням
добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел, а також
викладати результати її аналізу в стислій формі. Таким чином, учні на уроці
охоплені активною творчою навчальною діяльністю, залучені до процесу
самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватися, співпрацювати, критично
мислити, обстоювати свою позицію.
Немає коментарів:
Дописати коментар