Види діяльності, спрямовані на формування в учнів навичок критичного мислення на уроках літератури

«Мозкова атака» – це ефективний метод колективного обговорення пошуку рішень, що здійснюється завдяки вільному накопичення ідей певної теми, вираження поглядів усіх учасників обговорення.

Метод «Символічне бачення». Ця стратегія полягає у знаходженні або побудові учнем зв’язків між об’єктом та його символом.

«Вільне письмо» використовується для того, щоб надати учням можливість в письмовій формі висловитися з проблемою і щоб надати учителеві оцінити думки дітей. Ці відповіді використовуються під час планування наступного уроку.

Сенкан – це вислів, який складається з п’яти рядків:

          Слово – тема (іменник).

Два прикметники (означення теми).

Три слова, які позначають дію, пов’язану з темою.

Фраза з чотирьох слів (розуміння теми або ставлення до неї).

Слово – висновок (синонім теми).

«Метод прес». Використовується на будь-якому етапі уроку.

Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»

Пояснюю причину позиції: «Тому що…»

Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «Наприклад…»

Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…».

Метод «Асоціативний кущ». Учні колективно створюють опорно-логічні схеми, ланцюжки, узагальнюючі таблиці.

«П’ятихвилинне есе» – невеличкий твір, який використовується наприкінці уроку, щоб допомогти учням краще зрозуміти свої думки з вивченої теми та дати можливість учителю проаналізувати, що відбувається в класі на інтелектуальному рівні. П’ятихвилинне есе ставить перед учнями два завдання: написати, що дізналися з теми; поставити запитання – «Що залишилося незрозумілим?». Ці відповіді вчителі можуть використовувати під час планування наступного уроку.

«Дискусія» (від лат. Discussio – розгляд) – обмін думками з певної проблеми.

Організація дискусії може бути пов’язана з груповою роботою. Результат дискусії залежить від ґрунтовного оволодіння учнями необхідною навчальною інформацією.

Можливий алгоритм проведення дискусії: постановка проблеми → формування груп учнів → розподіл функцій та завдань у групі → обговорення пропозицій щодо розв’язання проблеми → підбиття підсумків.

Методичними прийомами виступають такі: «Входження в урок», «Інтерактивні нотатки», складання схем, метод «Драматичні ролі», методики «Займи позицію», «Дискусійна шкала». Після вивчення матеріалу в кожного учня формується свій погляд на подію. Ці види діяльності допоможуть з’ясувати, які позиції можуть існувати в класі щодо вивченого питання, як учні засвоїли тему, який матеріал їм найкраще запам’ятався. До того ж, кожен матиме можливість обґрунтувати свою позицію, порівняти міркувуання з поглядами інших.

Щоб навчитися критично і правильно мислити, необхідно навчитися ставити продумані запитання. Правильно сформульоване запитання може допомогти зіставити факти й проаналізувати свої думки. Запитання, поставлені з метою допомогти іншим, відомі як «запитання Сократа». Вони вимагають уважно слухати опонента, щоб оцінити його висловлювання та сформулювати логічні запитання.

Використання цих та інших прийомів створює можливості для формування в учнів навичок критичного мислення, які пов’язані з умінням добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел, а також викладати результати її аналізу в стислій формі. Таким чином, учні на уроці охоплені активною творчою навчальною діяльністю, залучені до процесу самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватися, співпрацювати, критично мислити, обстоювати свою позицію.